Як живе й урядує шкільна громада. Як і для чого створюють і діють дитячі й молодіжні громадські об’єднання.
Вітаю всіх, хто долучився до нашого уроку!
Ви запитаєте навіщо я відкрила парасольку? Парасолька не лише оберігає нас від дощу чи сонця. Вона є символом захищеності та комфорту людини. Інколи дорослі, намагаючись захистити дітей від тих чи інших негараздів, відгороджують їх тим самим від можливості вирішувати реальні життєві проблеми. А чи можемо ми самостійно набути навичок взаємодії та самоорганізації на прикладі життя найближчої до нас шкільної громади?
І тому сьогодні ми спробуємо розібратись Як живе та урядується шкільна громада
Розглянемо слайд.
Перед вами правила поводження в школі. Кожен з вас майже кожного дня може почути в свою адресу, або інших учнів: «Ти порушив правила поведінки, так не можна чинити!» Уважно прочитайте і дайте відповідь на питання:
-
Які з них ви вважаєте доцільними, а які ви би не хотіли мати у своїй школі?
1.На заняття приходити у шкільній формі, без прикрас.
2. Не спізнюватись на уроки.
3. У випадку пропуску уроків, приносити медичні довідки або пояснення від батьків.
4. Не виходити за межі школи під час навчального дня.
5. Не приносити до школи небезпечні для здоров’я предмети.
6. Виявляти повагу один до одного, до вчителів та інших працівників школи.
7. Забороняється використання ненормативної лексики.
8. Забороняється застосовування сили, агресії для вирішення будь-яких конфліктів.
9. Заборонено перебувати у класах у верхньому одязі.
10. У школі забороняється використання мобільних телефонів.
Отже, кожен зробив свій вибір, а тепер будемо доводити чи правильний він?
Модуль 1. Як взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації сприяє організації шкільного життя?
Один із основних принципів Нової української школи — партнерство. В основі педагогіки партнерства — спілкування, взаємодія та співпраця. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.
Модуль 2. Як відбувається врядування та управління школою
А зараз попрошу вас згадати «Що таке громада?»
Правильно.
Громада — група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання.
А кого ми можемо вважати членами саме шкільної громадами. Передусім звичайно це ви учні, найважливіші учасники освітнього процесу, ваші вчителі, педагоги, адміністрація.
Поміркуйте! Чи можемо ми батьків вважати членами шкільної громади?
Саме так, у відповідності до закону про освіту батьки є повноправними учасниками освітнього процесу, і не лише вони але й інші особи, які проводять освітню діяльність передбачену спеціальними законами.;
Всі учасники освітнього процесу мають спільну мету, права та обов’язки. Це – виконання закону України «Про освіту»
Отже, учасники освітнього процесу об’єднуються в одну дружню родину, яку ми називаємо ШКІЛЬНА ГРОМАДА.
Шкільна громада – група учасників освітнього процесу, об’єднаних спільністю інтересів, що ставить перед собою певні спільні завдання, новий тип відносин, характерною рисою якого є взаємодія всіх його учасників заради досягнення спільної мети.
Характерними особливостями шкільної громади у школі є:
-
спільна мета та завдання для учасників навчально-виховного процесу (співпраця учителів, учнів і батьків);
-
активна участь усіх членів в управлінні шкільною громадою (спільне прийняття рішень та відповідальність за їхнє виконання);
-
тісні взаємозв’язки шкільної та місцевої громад (активна участь у житті місцевої громади та залучення її членів до діяльності в школі);
-
створення сприятливого середовища для формування цілісної особистості (забезпечення відповідних умов для самопізнання та реалізації всього природного потенціалу особистості).
Врядування школою відображає гнучкість суспільних відносин. Сучасним школам доводиться відповідати на різні виклики внутрішнього та зовнішнього походження, співпрацювати з різними спільнотами й особами. Тут усі члени шкільної спільноти, і передусім учні, відіграють важливу роль. Вони взаємодіють, ведуть переговори й укладають угоди, чинять тиск, приймають рішення разом. Окремо взятий член громади не має повного контролю над іншими. Отже, шкільне самоврядування — форма організації життєдіяльності шкільної громади, що забезпечує її автономний розвиток під час досягнення реалізації власних цілей.
Розглянемо зображення структури органів громадського врядування закладу освіти.
-
Шкільне врядування поєднує органи громадського самоврядування (Учнівська Рада лідерів, профспілка, піклувальна рада)
-
Органи колегіального управління школою ( конференція, педрада, наради при директорі)
-
Адміністрація закладу
Шкільне врядування має позитивне значення для створення комфортного освітнього середовища
Ми разом (учні, вчителі, батьки) самостійно
-
створюємо правила
-
зміцнюємо дисципліну
-
Створюємо власну освітню програму
-
розв’язуємо конфлікти;
-
співпрацюємо з колегами інших навчальних закладів;
-
плануємо життя закладу на перспективу
Отже, головне завдання шкільного врядування — створення ефективного комфортного освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу.
А тепер давайте визначимо основні принципи шкільного врядування
-
об’єднання колективу навколо єдиної мети. (Наприклад. Ми хочемо організувати шкільний інтернет стартап. Батьки нам допоможуть із підготовкою сайту, вчителі проконсультують як правильно оформити документи, наповнити інформацією сайт..)
-
єдність й оптимальне поєднання колективних та особистих інтересів, динамічність і варіативність структури органів самоврядування; (можливість виконувати різноманітні завдання, співпрацювати в різних органах врядування закладу, обирати задачу відповідно власних інтересів)
-
добровільність у формуванні його органів; (можливість брати участь у виборах органів, можливість висувати свою кандидатуру)
-
інтеграція та диференціація педагогічного, батьківського, учнівського управління сприяють демократизації життя школи. (співпраця завжди дає позитивний результат. Учнів запрошують на засідання педагогічної ради, щоб почути їх думку при обговоренні проєктів, планів, заходів. Батьки беруть участь у засіданні органів учнівського врядування, проводять тренінги та навчання)
Модуль 3. Створюємо шкільні правила разом
А що ж можете ви, учні?
В кожному навчальному закладі створенні органи учнівського врядування.
Усвідомте, що самоврядування — це досвід життєдіяльності в соціумі. Це не гра у доросле життя, це створення свого мікросередовища зі своїми інтересами та «правилами гри». Вчителі, батьки допомагають організовувати даний процес, та сприяють розвитку в дитини відповідальності, старанності, самостійності, обов’язковості.
Долучаючись до самоуправління ви вчитесь бути самостійними, розвиваєте лідерські якості. Як і в реальному житті, коли доросла людина намагається зайняти своє місце в суспільстві, обрати собі професію до душі, завоювати авторитет у колі колег, так і в шкільному самоврядуванні все проходить за принципом конкуренції. Головне, щоб кожен з вас знайшов собі те заняття яке – подобається і з якою кожен з вас в силах впоратися.
Дуже хочу, щоб ви усвідомили, що кожен може брати участь у роботі учнівського врядування
-
ви отримаєте унікальну можливість розвиватися як самодостатня особистість;
-
набудете творчих здібностей та організаційних навичок;
-
у вас виникне живий інтересу до навчання, трудової і громадської діяльності;
-
у вас сформується свідомий вибір соціальних цінностей;
-
самостійно навчитеся регулювати взаємини в середині навчального закладу.
Яким чином цього можна досягти?
Згодом я поділюсь з вами досвідом роботи учнівського врядування м. Вінниці, а зараз познайомимось з новим для вас методом роботи, який допомагає аналізувати, планувати, враховувати пропозиції
Метаплан — це методика структурування групових обговорень, аналізу ситуації, обміну думками, збирання інформації з певного питання і вироблення ефективних колективних рішень. Метод є універсальним для використання у будь-якій сфері, де потрібне структуроване обговорення проблеми і пошук рішення. Щоб знайти рішення потрібно проаналізувати конкретну ситуацію за такими чотирма напрямками:
-
Що ми маємо зараз?
-
Як повинно бути?
-
Чому наші сьогоднішні позиції не відповідають нашим прагненням
-
Пропозиції змін
Користуючись такою методикою, учні шкіл міста Вінниці вже другий рік поспіль створюють власні проекти та отримують кошти на їх реалізацію від Вінницької міської ради.
«Бюджет шкільних проєктів» дає можливість учням самостійно подавати креативні ідеї/проєкти, спрямовані на покращення їх шкільного життя. Саме учні можуть рекламувати свої ідеї, агітувати за них, залучатись підтримкою, здобувати голоси задля перемоги та їх реалізації. Процес відбору проєктів починається в навчальному закладі, відбувається голосування, а далі проєкти подаються на міський конкурс.
Пропоную вам передивитись відео, і варто поставити завдання і визначити:
Які завдання під час роботи над проєктом вирішують учні?
Яким чином відбувається процес створення та голосування на шкільному етапі відбору проєктів?
Отже, ви переглянули відео і маєте можливість переконатися, що шкільне самоврядування розвиває у нас такі цінності як взаємоповагу, добро, справедливість, толерантність, солідарність, дружбу, повагу до права тощо.
Сферами нашої активності можуть бути все що завгодно: культура, освіта, спорт, дозвілля, соціально-виробнича практика. І все це ми здійснимо як активні громадяни з глибоко усвідомленою громадською позицією та почуттям власної гідності.
Сподіваюсь, що всі знання які ви сьогодні отримали стануть в нагоді у шкільному житті.
Бажаю, щоб кожна шкільна громада знайшла свій власний стиль врядування. А парасольки нехай захищають вас виключно від негараздів в природі. До нових зустрічей.
Привіт, друзі!
Сьогодні ми з вами обговоримо по-справжньому актуальну тему для будь-якого активного громадянина. А саме – можливості щодо створення й функціонування дитячих і молодіжних організацій в Україні.
І перше, на що нам потрібно звернути свою увагу – це неоднорідність таких об’єднань. Справа в тому, що прийнято виділяти два основні типи організацій: формальні й неформальні. У чому ж полягає їхня відмінність?
Формальні організації – це адміністративні структури, що являють собою систему чітко зафіксованих, знеособлених вимог і стандартів поведінки, які формально задані і жорстко закріплені розписаними наперед ролями і принципами.
Чи не найяскравішими (проте, далеко не єдиними) прикладами таких формацій є громадські організації або ж політичні партії.
А от неформальні об’єднання – це групи людей, які сформувалися спонтанно, але регулярно здійснюють ті чи інші спільні дії задля досягнення певної мети.
Дуже часто неформальні організації виникають всередині офіційних структур, функціонуючи паралельно з останніми, і сприяючи зміцненню саме міжособистісних, а не суто регламентованих зв’язків у колективі. Зрештою, навіть всередині вашої школи чи класу, як прикладу формальних спільнот, час від часу утворюються «клуби за інтересами», які, з часом, можуть перерости в абсолютно самостійні об’єднання.
Одним із успішних прикладів такого неформального об’єднання особисто для мене стала команда ваших ровесників, яка спонтанно виникла в межах проекту «Інтеграція через діалог» від «Нової Доби». Її учасниками були молоді люди, котрі безпосередньо постраждали від анексії Криму і війни на Сході України. Більшість із них були змушені покинути рідні домівки з батьками, і жили в різних містах України, абсолютно по-різному переживаючи свій травматичний досвід. Втім, коли вони отримали змогу періодично зустрічатися одне з одним, а також зі своїми ровесниками з «мирних» територій, відбулася цікава трансформація: ці підлітки усвідомили, що можуть стати тим самим пазлом, котрий здатний поєднати воєдино вихідців з різних куточків України.
Користуючись набутим досвідом, вони вже самі ставали модераторами тих чи інших заходів впродовж 2016-2018 рр., допомагаючи іншим дітям зі Сходу України й Криму адаптуватися до нових умов, а мешканцям решти регіонів – краще їх зрозуміти. Це абсолютно спонтанне об’єднання виділило своїх неформальних лідерів, а згодом отримало власну назву – «Молодіжна команда». Зрештою, впродовж декількох років, група молодих людей, яких об’єднала дружба і спільні прагнення, поступово набувала ознак цілком офіційної частини проекту, з власними ініціативами та загальноукраїнськими акціями. І подібних прикладів успішної еволюції організацій, насправді, безліч.
Сьогодні в усіх регіонах нашої держави функціонують різноманітні дитячі та молодіжні громадські організації, що з кожним роком збільшують вплив на виховання та соціальне становлення дітей, підлітків, молоді. Відповідно, зростає й інтерес до таких організацій.
Тож давайте поговоримо детальніше про те, на яких підставах останні створюються, як вони побудовані та діють.
Наше право об’єднуватися в організації називається свободою асоціацій. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» визначає особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності молодіжних і дитячих громадських організацій та державні гарантії забезпечення їхньої діяльності.
Зокрема, у Законі України про молодіжні дитячі і громадські організації зазначається, що «Молодіжні громадські організації це – об’єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.
Дитячими громадськими організаціями є об’єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та їхнє соціальне становлення як повноправних членів суспільства.
Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їхніх членів, самоврядування, законності та гласності.
У сучасній Україні діють численні дитячі та молодіжні організації. Наведемо декілька показових прикладів.
Молодіжна організація «Пласт», яка активно діє в Україні, є складовою світового скаутського руху, ідейним засадам і організаційним принципам якої надано національного змісту.
За своєю структурою «Пласт» охоплює такі вікові категорії молоді:
-
новаки (7-11 років);
-
юнаки та юначки (11-17 років);
-
старші пластуни (17-30 років);
-
приятелі «Пласту» (батьки і друзі).
Головними моральними та ідейними засадами «Пласту» є вічні загальнолюдські цінності, які виражають ставлення особи до природи, суспільства і себе самої.
«Козачата (Джурята)» – рух дитячих громадських організацій, заснований на козацьких традиціях та вихованні патріотизму і національної свідомості.
Національна організація скаутів України (НОСУ)
Асоціація гайдів України
Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта»
Європейський молодіжний парламент
Спілка української молоді (СУМ)
Тож з якого віку дозволяється засновувати та вступати до дитячих і молодіжних організацій?
Порядок створення та реєстрації дитячих і молодіжних громадських організацій регулюється Законами України «Про громадські організації» і «Про молодіжні та дитячі громадські організації».
Відповідно до українського законодавства, засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, які досягнули 14-річного віку. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних чи дитячих громадських організацій за умови, якщо їхня кількість у цих організаціях не перевищує 10% від загальної кількості членів.
А тепер давайте поговоримо про те, на яких засадах утворюються і діють дитячі та молодіжні організації?
Громадська організація може бути утворена за місцем проживання, тобто у вашому рідному населеному пункті, за місцем навчання (на базі закладу освіти), і діяльність такої громадської організації здійснюється в позаурочний час.
Які етапи треба пройти, щоб створити та зареєструвати дитячу чи молодіжну громадську організацію у своїй школі? Для створення дитячої або молодіжної громадської організації, створюється ініціативна група з числа дітей, підлітків та молоді, які вирішили об’єднатися за певними інтересами.
В ініціативну групу зі створення дитячої громадської організації можуть входити і дорослі. Для ініціативної групи досить 5-7 осіб. Завдання ініціативної групи – розробити проект Статуту об’єднання та оголосити про проведення загальних (установчих) зборів, на яких планується заснувати дитячу чи молодіжну громадську організацію. Оголошення про проведення загальних зборів можна розмістити в друкованих засобах масової інформації, на Інтернет-сторінках тощо.
В загальних зборах беруть участь всі діти та дорослі, які виявили бажання та зацікавленість у створенні дитячої чи молодіжної громадської організації.
Під час реєстрації, відповідальні члени ініціативної групи ведуть облік учасників зборів із зазначенням їхньої дати народження, місця проживання, паспортних даних (або свідоцтва про народження).
Після проведення загальних (установчих) зборів, має відбутися легалізація громадської організації, шляхом державної реєстрації або лише інформування державних органів про її діяльність.
Спробуємо потренуватися щодо порядку створення молодіжної організації.
Умовно визначимо, що наша організація буде мати назву «Відповідальні громадяни».
Її мета і завдання – «Сприяти залученню молоді до активної громадянської дії».
А зараз попрацюємо над змістом Статуту.
Для нас важливо буде визначити:
-
Напрями діяльності організації. Чим конкретно вона займатиметься?
-
Права та обов’язки членів організації.
-
Правила, за яким буде здійснюватися управління організацією. Хто і як буде керувати нею?
Якщо у такому обговоренні візьмуть участь учні вашого класу, школи чи навіть ваші друзі, з якими ви зустрічаєтеся поза школою, ви зможете створити дієву, а головне – впливову команду.
Цікаво, а чим саме може займатися дитяча чи молодіжна громадська організація?
Сфера діяльності може бути різноманітною. Наприклад, це може бути:
-
Визначення важливих та актуальних проблем місцевої громади.
-
Залучення жителів громади до активного обговорення місцевих проблем, проведення опитувань, анкетування.
-
Участь у роботі засідань органу місцевого самоврядування.
-
Лобіювання молодіжної політики у населеному пункті, мікрорайоні.
-
Створення та діяльність молодіжної газети чи Web-сторінки для місцевої громади.
-
Дослідження історії населеного пункту/мікрорайону.
-
Організація проведення спортивних свят, змагань.
-
Молодіжний контроль за екологічною ситуацією у місцевій громаді (Зелений патруль).
-
Розробка велосипедних маршрутів та ініціювання їхнього облаштування.
А також у межах дитячої чи молодіжної громадської організації можна реалізувати багато інших ініціатив, які є актуальними саме для вашої місцевості.
Нашу вулицю, населений пункт чи країну оточує чимало різноманітних проблем, які ще довго будуть залишатися невирішеними, якщо не буде конкретної ініціативи та відповідальності не лише дорослих, але й ваших ровесників, друзів, батьків, сусідів, усіх членів місцевої громади. Ви ще не голосуєте, і не обираєте депутатів до органів місцевого самоврядування. Але вже зараз кожен здатний реально впливати на покращення ситуації, часто – разюче. А задля цього нам важливо навчитися об’єднувати зусилля, відповідальність і що найважливіше – робити конкретні спільні кроки.
Якщо ці та подібні питання цікаві вам та вашим друзям – беріться до реальної справи – об’єднайтеся в коло однодумців, і вас чекає цікава та суспільно корисна робота.
Ми сподіваємося, що цей урок допоможе вам реалізувати ваш потенціал.
Зичимо вам успіхів!
Створено з використанням матеріалів www.citizen.in.ua