Громадянська освіта. Урок 13

Вітаю ваc!

Сьогодні ми розглянемо з вами дві форми захисту ваших інтересів, якими, можливо, ви скористаєтеся у своєму майбутньому житті. Це адвокація і лобізм.

На перший погляд ці терміни складні і, скоріше всього не зрозумілі, але все дуже просто! І ми сьогодні з вами у цьому переконаємося. 

Адвокація – говорячи науковою мовою це процес впливу на людей, що приймають рішення, або на органи влади з метою захисту власних інтересів і прав різних соціальних груп. Такий вплив, як правило, здійснюють громадські організації, що опікуються захистом певних прав і інтересів громадян. Ми їх так і називаємо правозахисні організації.  Способи їх впливу на державні органи можуть бути різними: проведення мітингів, акцій протесту чи підтримки певного рішення, організація флешмобів,  громадські обговорення. Ви помітили, що їх мета – через такі дії привернути увагу влади до важливих суспільних змін? Тому для посилення свого впливу всі заходи відбуваються публічно. Адвокація дуже ефективний і соціально важливий спосіб захисту, оскільки захищає інтереси певних соціальних груп, часто мало захищених або вразливих груп населення (хворих на важкі хвороби, людей з особливими потребами, дітей, людей похилого віку, тощо). Адвокація має абсолютно законний характер, не має корупційних ризиків, навпаки, спрямована на боротьбу з корупцією і запровадження доброчесних практик.

Які ж поняття аналогічні до поняття «Адвокації»? Це- представництвао інтересів, громадянське представництво, заступництво, поборництво. А відповідно особа, що спеціалізується у цій сфері може називатися: представник інтересів, фахівець з адвокації чи поборник. Досить поширеним прикладом адвокації в Україні є подання електронної петиції. Електронна петиція— це особлива форма колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування. Електронна петиція є одним з інструментів електронної демократії. Українське законодавство визначає електронну петицію як колективне звернення в електронній формі до суб’єкту владних повноважень у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції. Відповідний орган влади чи орган самоврядування повинен публічно оголосити свою позицію стосовно згоди чи незгоди по суті петиції. Електронна петиція подається та розглядається відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. З електронними петиціями громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована. Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у особливому порядку за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. Якщо петиція не набрала необхідної кількості підписів, її розглядають в порядку, встановленому законом для звичайних звернень громадян.

А тепер розглянемо інший спосіб захисту громадян власних інтересів – лобізм.

«Лобізм» – це  особлива система і практика реалізації  інтересів окремих груп, компаній та організацій на державні органи влади (законодавчі, виконавчі, судові). Тобто лобіювати простіше кажучи – «просувати власні інтереси чи інтереси певної групи».

Зверніть увагу, на відмінність від адвокації  лобізм має ряд недоліків:

• Ну, по-перше такі дії в Україні чітко не врегульовані законом.

• По-друге , як правило, лобізм – це просування інтересів вузького кола осіб (часто представників бізнесу і має комерційний характер). Тобто іншим членам суспільства користі немає, а іноді може і зашкодити.

• І, по-третє, саме це провокує часто появу і корупційної складової у таких діях (вирішення питань відбувається через відкати, хабарі та інші корупційні схеми).

Тобто лобізм – це просування інтересів. Якщо певна бізнесова група просуває свої інтереси через прийняття ефективного закону в парламенті (при цьому закон корисний для більшості суспільства, не суперечить державним інтересам і в процесі просування закону – не даються хабарі державним службовцям і політикам – це приклад «легітимного лобізму».

Якщо ж бізнесмени, роздаючи хабарі державним службовцям, сприяють прийняттю ними рішень, що шкодять суспільству, державі, але збагачують певне коло осіб, це приклад корупційної схеми.

На жаль, в  Україні лобізм сприймають більше як приклад корупції. Я думаю, що якщо держава більш нормативно відрегулює цей спосіб просування власних інтересів, ми побачимо і позитивні сторони лобізму – прийняття суспільно корисних законів ВРУ та інших важливих документів.

Давайте проаналізуємо фото № 2 (на якому символічно зображено спробу передати певні кошти. Умовно будемо вважати їх хабарем, який певний державний службовець отримує за те, що буде просувати бізнес інтереси певного підприємця) та фото №3  (на ньому зображено сторінку сайту державних закупівель ProZorro, на якому підприємства та організації пропонують свої товари чи послуги на тендерних (конкурентних) умовах.

Як ви вважаєте прикладом якого способу захисту своїх інтересів вони можуть бути? Абсолютно погоджуюсь з тими з вас, які визначили у першому випадку корупційний злочин – надання хабара (такий собі недоброчесний лобізм), у другому випадку – приклад правомірного лобіювання своїх бізнес інтересів підприємствами та організаціями.

Давайте подивимося, як виглядав лобізм своїх інтересів у героїв мультфільма «Каникулы в Простоквашино»?

(https://www.youtube.com/watch?v=iLQxRDqX8us).

Отже, якщо уявити, що дядя Федір – представник органів влади, що може вплинути на прийняття певного рішення, а кіт і пес – підприємці, то Шарик і Матроскін вдало лобіювали тобто  (просували) свій комерційний інтерес – придбання корови, і досягли успіху!

Модуль 2. 

Як же організувати кампанію з адвокації? Етапи або алгоритм дій дуже схожий на вирішення будь-якої життєвої проблеми чи кроки реалізації проєкту.  Треба чітко розуміти чого ми хочемо, якого результату добиваємося. Необхідно продумати послідовно свої дії, вибрати більш ефективний шлях, обирати законні шляхи реалізації. Неодмінно треба врахувати наші ресурси і наші перешкоди. Після ретельного обговорення і підготовки необхідно підготувати відповідне звернення чи петицію та метод впливу  на органи влади чи міського самоврядування. Отже, маємо реально інструмент адвокації.

Отже, кожний громадянин чи громадянка у своєму житті може зіштовхнутися із ситуаціями, в яких вони мають навчитися відстоювати власні інтереси. Це можна зробити шляхом адвокації, тобто звернутися до неурядових організацій, що мають механізми впливу на владу (проводять акції,  мітинги, флешмоби). Також це можна зробити індивідуально або з групою однодумців (подати електрону петицію, організувати флешмоб, реалізувати власний соціальний проєкт). Або ви можете скористатися лобізмом – певним механізмом просування своїх інтересів через осіб, що можуть сприяти їх вирішенню. Який спосіб обрати – вирішувати тільки вам, відповідно до вашої життєвої ситуації. Головне, щоби ваші дії були законними і принесли користь як вам, так і суспільству.

Протягом уроку ми з вами часто використовували такі поняття, як: корупція, корупційна складова, хабар, відкат, доброчесність. Навчитися розуміти ці поняття та водночас гарно провести час  з друзями, можуть допомогти вам антикорупційні інструменти(а саме антикорупційна мафія, гра «Що? Де? Коли?» та антикорупційні сценарії), розроблені Проектом USAID «ВзаємоДія!» https://www.edcamp.org.ua/schoolwithoutcorruption. 

Виконуючи домашнє завдання, визначене у вашому робочому листі учня, зверніть увагу на правила безпечного використання Інтернет ресурсів (не використовуйте сумнівний контент, уникайте сайтів, що пропагують агресію і насильство, не поширюйте власні конфіденційні дані та інформацію про ваших близьких без їх згоди).

І на кінець  уроку я пропоную переглянути невеликий ролик, посилання на який ви бачите зараз на екрані (https://www.youtube.com/watch?v=y4VaMlL0jXg). Уважно перегляньте його і дайте відповідь на питання : а яке відношення цей сюжет має власне до теми, яку ми сьогодні вивчали? 

Так, я сподіваюсь, ви побачили, що герой або героїня кожного сюжету самі приймали рішення: викидати сміття у смітник чи ні? дотримуватися правил дорожнього руху чи переходити вулицю на червоне світло світлофору? чи треба користуватися пасками безпеки? Я думаю, ви зрозуміли, що будь-які зміни починаються з нас самих, у тому числі щодо захисту наших прав? Отже «Вмикайтеся»! 

Дякую вам за увагу! Сподіваюсь цей урок був корисним для вас.

Посилання для використаних візуальних матеріалів