Громадянська освіта. Урок 30

Всім привіт!

Впродовж сьогоднішнього заняття ми з вами поговоримо про невід’ємну складову зовнішньополітичної діяльності будь-якої сучасної держави – співпрацю з міжнародними організаціями. Яка їхня роль у глобальних процесах? У чому полягає вигода від членства в подібних структурах? Зрештою, яким є вплив такої співпраці на наше повсякденне життя? Про все це і багато іншого – далі.

Перш, аніж перейти до розгляду питання співпраці і її наслідків, давайте визначимо, якими ж є пріоритети самої України на світовій арені? 

У законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» вказано: 

«Україна, як європейська держава, здійснює відкриту зовнішню політику і прагне рівноправного взаємовигідного співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, виходячи, передусім, із необхідності гарантування безпеки, суверенітету та захисту територіальної цілісності». 

У свою чергу, закон України «Про основи національної безпеки України» надає необхідне уточнення про основний вектор такої діяльності:

«Серед пріоритетів національних інтересів України є «інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі, та в євроатлантичний безпековий простір, з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору; розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України…». 

Проаналізуйте ці витяги із законів. Дайте відповіді на питання: 

• Якими є особливості зовнішньої політики України? 

• Які чинники, на вашу думку, сприяють, а які – стоять на заваді нашій державі, щоб стати сильним гравцем європейського і світового співтовариства?

Модуль 1. Якими є масштаби і характер діяльності України в міжнародних організаціях.

Однією з особливостей сучасного світу є його глобалізація. Основним наслідком останньої для політичного життя держав стає необхідність постійної взаємодії з іншими країнами та міжнародними структурами, задля вирішення спільних проблем чи отримання взаємної вигоди. Подібна ситуація призвела до того, що рівень залученості до процесів на світовій арені починає напряму впливати на саму «помітність» міжнародного гравця і його економічний потенціал. Тож не дивно, що офіційний Київ приділяє значну увагу подібній діяльності, домігшись за останні десятиліття статусу повноправного члена у більшості міжнародних структур. В інших ми поки перебуваємо в якості офіційних спостерігачів, без права голосу. 

Важливо розуміти, що кожна міжнародна організація має свої специфічні функції і завдання: політичні, соціально-економічні, військово-технічні, культурно-освітні, наукові тощо. 

То які ж із них здійснюють найпомітніший вплив на наше життя?

Україна є однією з держав-засновниць Організації Об’єднаних Націй, тож співпрацює з нею ще з 1945 р. Головними цілями цієї структури є: 

• надання майданчика для порушення актуальних питань кожній державі-учасниці; 

• забезпечення миру і суспільних перетворень; 

• сприяння розбудові культури гідності й поваги до прав людини.

Остання позиція особливо актуальна для України. Не в останню чергу – з огляду на систематичні порушення прав наших громадян на тимчасово окупованих Росією територіях. Тож не варто дивуватися посиленій співпраці офіційного Києва та ООН у цій сфері. Яскравим підтвердженням значущості України для організації стало її нещодавнє переобрання до складу Ради ООН з прав людини на 2021-2023 рр.

Представництво ООН в Україні працює одразу у чотирьох напрямах, втілюючи різні за термінами реалізації програми: 

• Відновлення, стабілізація та реабілітація Сходу України та інших регіонів. 

• Гуманітарне реагування, у вигляді допомоги постраждалим від війни регіонам та внутрішньо переміщеним особам. 

• Підтримка довгострокових загальнонаціональних реформ управління, задля забезпечення демократії і верховенства права. 

• Консультування й надання допомоги уряду нашої держави у виконанні рекомендацій структур ООН з забезпечення прав людини. 

Україна стала членом Ради Європи 9 листопада 1995 р. Участь нашої держави у роботі структур цієї організації відбувається через Постійне представництво при Раді Європи. У Комітеті міністрів представником України є Міністр закордонних справ, тоді як у Парламентській асамблеї Ради Європи – постійна делегація з 24 народних депутатів.

Саме при Раді Європи діє окрема інституція – Європейський суд з прав людини, який є контролюючим органом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 

Виділимо найважливіші сфери співпраці України та Ради Європи: 

• Захист прав людини. 

• Конституційна реформа та функціонування демократичних інституцій. 

• Реформа правоохоронних структур. 

• Забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні. 

• Сприяння децентралізації та реформам демократичного управління. 

• Боротьба з корупцією. 

• Реформа судової системи. 

Основна мета цих змін – зробити гілки влади в Україні по-справжньому збалансованими, ефективними і «прозорими» у своїй діяльності, контрольованими суспільством та водночас – захищеними від корупції чи узурпації. 

Ще з 30 січня 1992 р. наша країна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) – найбільшого регіонального об’єднання, що включає 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки. 

В Україні діяльність ОБСЄ носить максимально практичний характер: 

• Зміцнення потенціалу організації як платформи для політичного діалогу, інструменту для запобігання конфліктам і здійснення подальшої реконструкції. 

• Тиск на Російську Федерацію, з метою відновлення дотримання нею основоположних принципів міжнародного права, у зв’язку з агресією проти України. 

• Протистояння транснаціональним викликам і загрозам з боку організованої злочинності.

Саме ОБСЄ відправило Спеціальну моніторингову місію (СММ ОБСЄ) на наші терени 21 березня 2014 р., основним завданням якої є сприяння деескалації конфлікту, з подальшим виведенням з України іноземних збройних формувань. 

У 2008 р. Україна стала членом Світової організації торгівлі – престижної міжнародної структури, яка станом на сьогодні налічує 164 держави-учасниці. Її основним завданням є розробка та дотримання правових норм міжнародної торгівлі, для взаємної вигоди всіх своїх представників. 

Для нашої держави членство у цій організації передбачає, як мінімум дві можливості: 

• Участь у багатосторонніх торгівельних переговорах. 

• Забезпечення більш вигідних умов для експорту власної продукції.

А тепер, скориставшись інформацією, поданою на сайтах Міністерства закордонних справ України (https://bit.ly/33IwWFv) та Почесного консульства України в Сіетлі (https://bit.ly/3lqBaYh), посилання на які ви зараз бачите на екрані, заповніть таблицю: 

Міжнародні організації, в яких Україна бере участь

Представництво міжнародних структур та організацій в Україні

Порівняйте отриманий перелік із картою міжнародних організацій, ознайомитись із якою можна за адресою: https://bit.ly/36UbLC5 

Спільно з однокласниками, дайте відповіді на запитання:

• Чи відповідає специфіка міжнародної співпраці України її законодавчо закріпленим цілям?

• Чи може наша держава претендувати на членство у всіх зазначених на мапі організаціях? Чому?

Модуль 2. Яку роль у міжнародному співробітництві відіграють неурядові організації. Вже давно позаду часи, коли міжнародна співпраця асоціювалася виключно із взаємодією цілих країн. На сьогодні значну роль відіграють також так звані неурядові організації – офіційні громадські об’єднання та фонди, сформовані незалежно від держави. Цікаво, що за останні 30 років кількість таких структур зросла від приблизно сотні до десятків тисяч. Що ж їх вирізняє? 

Громадянська реклама: 

Міжнародні організації: 

• мають чіткі цілі, пов’язані із цінностями демократії; 

• діють швидко – немає потреби у затвердженні їхніх дій парламентом; 

• володіють достатнім досвідом для вирішення гуманітарних проблем; 

• мають прямий зв’язок із громадськістю.

Ознайомившись із характеристиками неурядових організацій, поміркуйте, як вплинув на їхню діяльність та саму кількість за ці роки розвиток цифрових технологій? 

До зустрічі!