Перейти до вмісту

Громадянська освіта. Урок 21

<- На основну сторінку

Як працює ринкова економіка

Текстом

Вітаю!
Сьогодні ми поговоримо про принципи та умови функціонування ринкової економіки. 

Коли ви разом зі своїми батьками чи самостійно відвідуєте місцевий ринок, то мабуть зауважили що чим більше існує продавців із певним видом товару, наприклад яблуками, тим більшою є можливість для покупців придбати якісніший та дешевший товар.  І навпаки, чим більше покупців на ринку мають намір придбати яблука, тим більше є можливостей заробити для продавців.

Ринкова економіка  за своїм характером є подібним, але значно глибшим явищем. Ринкова економіка – це такий спосіб організації економічного життя, коли на “ринках” відбувається узгодження інтересів учасників економічних відносин і отримання ними відповідей на питання «Що виробляти?», «Як виробляти?», «Для кого виробляти?». Під словом “ринок” тут не варто лише уявляти місце для продажу товарів чи магазин, а варто розуміти сферу товарного обміну, що базується на відносинах купівлі-продажу в умовах співвідношення попиту та пропозиції і може стосуватись різних сфер.
Історичний досвід показує, що головною проблемою будь-якої економіки є обмеженість та вичерпність ресурсів, і у цій ситуації саме ринкова економіка, поміж інших, може швидко реагувати на зростання потреб населення.

Ринкова економіка діє на основі наступних принципів:

  1. Економічна свобода
    Цей принцип базується на приватній формі власності та означає вільний вибір видів діяльності, напрямків витрат і споживання;

  2. Конкуренція передбачає мирне змагання за реалізацію власних інтересів;

  3. Автоматизм регулювання означає, що узгодження інтересів продавців і покупців здійснюється завдяки добровільним ринковим угодам і вільному ціноутворенню.

Зверніть увагу на схему кругообігу ресурсів, товарів та грошей у ринковій економіці.

Суб`єктів у ринковій економіці може бути чимало, але в її основі стоять відносини домогосподарств (населення) та підприємств. 

Домогосподарства – це одна або декілька осіб, що можуть проживати разом, мати повністю або частково об`єднані кошти і бути об’єднаними спільним господарством. Підприємство – це окрема господарська одиниця, що залучає ресурси для виробництва товарів і послуг.

Зустріч домогосподарств і підприємств відбувається саме на ринках виробничих ресурсів, де домогосподарства виступають продавцями, а підприємства покупцями. 

На ринку, внаслідок здійснення продавцями і покупцями добровільних угод купівлі-продажу, ресурси переходять в розпорядження підприємств, а домогосподарства отримають доходи. Гроші, які підприємства платять за ресурси, є їхніми витратами і одночасно ― доходами домогосподарств. Так завершується перше напівколо кругообігу.

 Далі підприємства за допомогою залучених ресурсів виробляють товари і послуги, які потрібні споживачам ― домогосподарствам. Друга зустріч виробників і домогосподарств відбувається на товарних ринках, де підприємства є продавцями, а домогосподарства ― покупцями. Домогосподарства витрачають свої доходи на придбання різноманітних товарів і послуг для задоволення своїх потреб, а підприємства реалізувавши товари, отримують доходи. Так замикається повне коло економічного кругообігу.
Саме в таких умовах внаслідок руху грошових коштів формуються:

— прибутки або збитки підприємств; 

— заощадження або борги домогосподарств.

З попередньої схеми стає зрозумілим, що рух ресурсів і товарів не може здійснюватися без зворотного руху грошей. Для ефективного функціонування економіки гроші вкрай потрібні саме в тій кількості, щоб забезпечувати швидкий рух ресурсів і товарів від продавців до покупців.

Варто зазначити, що поява та розвиток централізованої банківської системи дали новий поштовх еволюції грошей. Практично за триста років (від ХVІІІ сторіччя) поширення набули спочатку паперові гроші ― банкноти, а потім рахунки в банках, що сьогодні представлені пластиковими картками, інтернет-банкінгом або навіть криптовими валютами

Варто відзначити також переваги та недоліки ринкової економіки:

Серед переваг можна виділити те, що:

  • товари і послуги виробляються за умов конкуренції з найнижчими витратами, що не веде ані до марнотратства ресурсів, ані до нераціонального їх використання; 

  • вигода від реалізації товарів і послуг значно перевищує витрати, що сприяє виробництву тільки тієї продукції, що користується попитом;

  • для неї, зазвичай, не є характерними дефіцит та черги, а конкуренція стимулює виробників до нових розробок;

З іншого боку серед недоліків можна виділити те, що:

  • єдиним способом отримання прав власності на ресурси та товари є купівля-продаж

  • ринкова ціна вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції, від чого економічна система є динамічною на нестабільною;

  • в ринкових умовах не є вигідним вироблення суспільним благ (як от вуличне освітлення чи пожежна безпека).

Наостанок додамо, що ринкові відносини пронизують усі сфери нашого життя і нам варто розуміти як вона функціонує задля ефективного ведення господарства в таких умовах.


Текстом

Доброго дня!

Радий вітати вас на моєму уроці – ході нашої співпраці сьогодні ми спробуємо з вами визначитися, як ринки дають відповіді на основні економічні питання «Як виробляти?», «Що виробляти?», «Для кого виробляти?», і навіщо існує конкуренція на ринку.

Модуль 1. Попит і пропозиція, ринкова ціна.

Ми продовжуємо з вами вивчати ринкову економіку, важливим елементом якої є ринок. Для більшості людей – ринок, це те, що зараз бачите на своєму екрані, це місце, де купуть та продають певний товар. 

Але в економічній науці, це взаємодія продавців та покупців певного товару.

 

Елементом ринкової економіки є ціна, яка формується під впливом попиту та пропозиції. Що ж таке попит?

Попит – готовність покупців купувати різну кількість певного товару за різними цінами упродовж певного періоду. Зазвичай розрізняють попит на окремі товари і сукупний попит. 

Обсяг попиту  — кількість товару, що готові купити покупці за певною ціною.

В економіці залежність обсягу попиту від його чинників називають функцією попиту і позначають такою формулою: Qd = f (p, g, х, у), де Qd — обсяг попиту на певний товар; p — ціна на цей товар; g — ціни на інші товари (взаємозамінні або взаємодоповнювальні товари); х — грошові доходи громадян; у — очікування покупців, їхні смаки та вподобання).

Попит можна зобразити графічно. Крива попиту описує залежність між ціною товару та обсягом покупок, які можуть бути здійснені при різних цінових категоріях.

Закон попиту стверджує, що підвищення рівня цін призведе до зменшення кількості покупок товару, а їх зменшення, навпаки, його збільшує.

Попит на товар формують Покупці, а продавці здійснюють пропозицію товару.

Пропозиція – цеготовність продавців продати різну кількість певного товару за різними цінами в певний період часу.

Обсяг пропозиції  (Qs) — обсяг товару, що продавці готові запропонувати за певною ціною.

На формування рівня обсягу пропозиції впливають різні чинники: ціна на цей товар, ціни на інші товари; характер застосованої технології; податки та дотації; природно-кліматичні умови та ін. Залежність обсягу пропозиції від чинників,називають функцією пропозиції. 

Описують її такою формулою: Qs = f (p, g, k, c, z), де Qs — обсяг пропозиції; p — ціна на цей товар; g — ціни на інші товари; k — характер застосованої технології; c — податки та дотації; z — природно-кліматичні умови.

 

Обсяг пропозиції залежить від ціни. Що вища ціна економічного блага (яке користується попитом у покупців), то більший його обсяг пропонують продавці на ринку. Їм необхідно отримати найвищу вигоду від проданих товарів, щоб задовольнити власні потреби. (Закон пропозиції)
Обсяг пропозиції змінюється у тому самому напрямку, що й ціна.
Крива пропозиції показує залежність обсягу пропозиції від ціни. Крива пропозиції за зростання ціни товару має не від’ємну, а позитивну залежність між ціною та кількістю пропонованого товару.
Дослідивши попит і пропозицію, бачимо, що продавці та покупці на ринку поводяться по-різному. Якщо хтось із продавців наполягає на ціні, що вища за готовність покупців платити, то він залишиться з нерозпроданим товаром або добровільно буде знижувати ціну. Якщо покупці не знаходять товар за прийнятною для себе ціною, то вони йдуть з ринку без покупки або змушені будуть платити більше.

 

Для функціонування ринкової економіки важливе значення має ціна. Ціна (Price) — це грошовий вираз вартості товару, кількість грошей, які сплачують та отримують за одиницю товару або послуги.

Рівновага на ринку — це такий його стан, коли на ринку встановлюються унаслідок співдії попиту та пропозиції такі ціни на товари та послуги, які не ведуть до виникнення залишків у продавців і не створюють нестачі (дефіциту) для покупців.

На графіку показано механізм співдії попиту і пропозиції під впливом ринкової (рівноважної ціни).

Пояснення до графіку: у точці Е (точка рівноваги) обсяг попиту дорівнює обсягові пропозиції , а ціна Pе є ціною, що врівноважує їх. Її називають ціною рівноваги. У точці Е (точка рівноваги) ціна Pе влаштовує як покупців, так виробників (продавців). Якщо ринкова ціна встановлюється на рівні, що нижчий рівноважного, то попит перевищує пропозицію і утворюється дефіцит. Покупці, які бажають купити товар, будуть конкурувати між собою, пропонуючи вищу ціну на товар, щоб задовольнити свою потребу. Якщо ж ціна встановлюється вище за  ринкову ціну, то обсяг попиту зменшиться, а обсяг пропозиції збільшиться, тому на ринку сформується надлишок товару. Щоб отримати прибуток, продавці (виробники) товару будуть змушені зменшити ціну.

Модуль 2. Чому змінюється ринкова рівноважна ціна.

Ціни на ринку перебувають у постійному русі під впливом змін пропозиції та попиту на товари. В умовах вільної конкуренції та ринкового ціноутворення ціна вирівнюється автоматично. Однак, за інших умов ринкове ціноутворення може бути порушене діяльністю монополій або ж втручанням держави (наприклад, держава встановлює ціни на електроенергію – тобто гранично низьку чи гранично високу ціну). Тоді ціни можуть бути вищими або нижчими за ціну рівноваги. В економіці для позначення таких цін використовують термін «підлога» або «стеля». Ціна «стелі» обмежує зростання цін (рух ціни вгору), а ціна «підлоги» унеможливлює зменшення ціни за межі встановленого ліміту. Отже, ринкова ціна є основним регулятором економічних відносин у ринковій економіці.

Модуль 3. Яке значення для встановлення рівноважної ціни має конкуренція

Конкуренція є одним з обов’язкових елементів ринкової економіки.

Конкуренція — економічне суперництво за право отримання найбільшої частки певного виду обмежених ресурсів.

Тобто це боротьба товаровиробників за найвигідніші умови виробництва, збуту товарів і послуг, у результаті чого вони можуть отримати більші прибутки. Конкуренція дає змогу споживачам обирати товари та послуги найкращої якості та за ринковими цінами.
В умовах чистої конкуренції на ринку є велика кількість виробників, які продають ідентичну продукцію і які не можуть впливати на ринкову ціну. На цей ринок можна вільно ввійти та вийти. У сучасній економіці важко віднайти ринок чистої конкуренції. Прикладом ринку чистої конкуренції є ринок овочів. Так, фермери вирощують однакові види картоплі, капусту, огірки.
Однак, на жаль, не всі ринки є досконало конкурентними. На окремих ринках з’являються крупні гравці, які спроможні або продавати значний обсяг товару, або купувати більшу частину ринкового обсягу пропонування. Крайнім випадком відсутності конкуренції є монопольні ринки.

Монополія — це панування на ринку єдиного виробника (продавця) товарів і послуг, що дозволяє йому отримувати монопольний прибуток через встановлення монопольних цін. Монополія — небезпечне явище для суспільства, тому держава за допомогою антимонопольного законодавства регулює діяльність та вплив таких виробників (продавців). Монопольним вважається підприємство, частка на ринку якого перевищує 35%.

Чому це небезпечно? Гарно ілюструє ось ця ілюстрація. На ярмарку знаходяться багато продавців одного  товару – вони пропонують ціну на товар на одному рівні, тому що і продавців, і покупців це задовольняє, якщо хтось з них вирішить підняти ціни – він просто не зможе продати товар. Але коли на ринку один великий гравець – монополіст – його ніхто і ніщо не обмежує у вирішенні питання ціни, тому покупці будуть тут заручниками ціни монополіста.
І на завершення, зверніть увагу і запам’ятайте будь-ласка основні моменти сьогоднішнього уроку:

  • Функціонування ринків визначаються законами попиту та пропозиції і ціноутворення.
  • Покупці формують попит на товар, а продавці здійснюють пропозицію товару
  • При цьому ціни на ринку перебувають у постійному русі під впливом змін пропозиції та попиту на товари
  • Обов’язковим елементом ринкової економіки є конкуренція
  • Держава повинна тримати під контролем ринок, задля недопущення монополій на ринку і створення прозорої і справедливої конкуренції.


Дякую за увагу! Сподіваюся, що після вивчення цієї теми ви будете краще розуміти, як формуються ціни та що впливає на розвиток ринкової економіки. Думаю, що ви погодитесь, що такі знання є не теоретичними, а практичними для участі в економічного житті своєї родини і держави в цілому.


Текстом

Вітаю Вас!

Сьогоднішню нашу зустріч із Вами хочеться розпочати з крилатих слів Бенджаміна Франкліна: «У житті неминучими є дві речі – смерть і податки».

Даний афоризм підкреслює думку, що податки вічні, що від них не можна відмовитися, що вони обов’язкові. Спробуймо розібратися в сутності цього явища з точки зору держави, суспільства та громадянина.

Історія податків сягає глибокої давнини. Вони з’явилися тоді, коли у світі виникли перші моделі держави. Саме держава вводила податки зі своїх підданих для того, щоб були кошти на війну, на будівництво, на інфраструктуру та й, узагалі, на своє існування. Жертвоприношення часів варварства стали підґрунтям для введення податкових платежів.

Що ж таке податки?

Податки – це обов’язкові платежі, що законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

Таким чином, податки встановлюються лише державою, а податкові відносини мають односторонню спрямованість – від платника до держави.

Причому, присвоєння державою частки доходів фірм та домашніх господарств у вигляді податкових платежів здійснюється шляхом примусу.

Французький мислитель Шарль Монтеск’є сказав: «Державні доходи – це частина, що виділяється кожним громадянином зі свого майна для того, щоб користуватися всім іншим». Тобто частину доходів як громадяни, так і підприємство мають сплачувати державі для того, щоб через бюджет ці кошти перерозподілялися між усіма членами суспільства.

У цьому і полягає суспільна ціна податків. Обов’язковість сплати податку виникає лише під час правомірної діяльності платника податку.

Чи можна відмовитися від сплати податків? Ні.

Разом із правомірною діяльністю платника існує необхідність їх примусової сплати, а за несплату передбачені адміністративна та кримінальна відповідальність. Це й підтверджує фрагмент виконаної харківськими податківцями пісні про важливість і законність податкових платежів Із появою держави поступово формуються основні принципи побудови податкової системи.

Сума податку має дорівнювати вартості отриманих від держави благ; податки повинні мати цільове призначення; умови оподаткування мають бути простими та зрозумілими для платника; держава має інформувати суспільство, на що витрачає податкові надходження. Для наповнення державної скарбнички правителі збільшували кількість податків, підвищували їх розмір, вигадували податки, які ми називаємо абсурдними. Так, історія знає податки на бороди, на очі, на годинники, на вбивства, на мило, на тінь, на холостяків тощо. Будь-яка держава повинна розуміти, що безмежне збільшення податкових ставок може привести до її загибелі. Учень Конфуція Сюнь-Цзи заявив, що стягнення непомірних податків – це дорога, що викликає розбій, збагачення ворога та призводить до загибелі держави. Тож, оптимальна ставка оподаткування не повинна перевищувати 25–30%, інакше виробництво буде згортатися або перейде в тіньову економіку.

Отже, податки є основним наповнювачем бюджету. Податкові надходження спрямовуються або до державного, або до місцевого бюджету. Державний бюджет – це план доходів і видатків держави на певний календарний рік.

Загальнодержавні податки – це податки, що встановлюються Верховною Радою України, стягуються на єдиних умовах, за єдиними ставками та є обов’язковими на всій території держави. Місцеві бюджети – це бюджети населених пунктів, об’єднаних територіальних громад, районів, областей. Місцеві податки – це податки та збори, що встановлюють місцеві органи влади й діють вони лише на певній території.

За іншою класифікацією податки поділяють на прямі та непрямі.

Прямі податки безпосередньо залежать від обсягу прибутку, доходу платника чи наявності у нього певного майна (податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на майно тощо). Пряме оподаткування вважається найсправедливішим, оскільки більші податки платить той, хто має більше майно.

Непрямі податки включаються в ціну товарів та послуг. Непрямі податки не залежать від доходу чи майнового стану платника, тому вважаються несправедливими. Такі податки є «прихованими» у ціні товарів, тому психологічно сприймаються легше.

Розглянемо детальніше види непрямих податків.

Податок на додану вартість включається в ціну товарів та послуг на всіх етапах їх виробництва та збуту. Ставка податку – 20% від доданої вартості товару для продавця. Але фактично його сплачують покупці разом з кінцевою ціною товару. Для покупця цей податок складає 16,67% від ціни.

Акцизний збір встановлюється лише на окремі групи товарів (підакцизні товари), іноді з метою обмеження їх споживання. Підакцизні товари в Україні: етиловий спирт, алкогольні напої, пиво, легкові автомобілі, мотоцикли, нафтопродукти, електроенергія.

Мито –це податок, що стягується із товарів та послуг, які переміщують через митний кордон України.

Туристи при виїзді до іншої країни часто «штурмують» дьюті фрі магазини –місця безмитної роздрібної торгівлі в міжнародних аеропортах та вокзалах, де ціни на товари значно нижчі, ніж звичайні, саме завдяки відсутності ПДВ, акцизів та мита.

Основний податок для громадян – це податок на доходи фізичних осіб.

Він вираховується із заробітної плати, а також інших видів доходів громадян: відсотки за банківським депозитом, роялті, інвестиційний прибуток від операцій із цінними паперами, доходи від надання майна в оренду, доходи від продажу майна, виграші, дохід у вигляді вартості успадкованого чи дарованого майна.

Значна частина громадян сплачує й майнові податки, до яких належать податок на землю, податок на нерухоме майно, транспортний податок.

Тож, чому ми сплачуємо податки?

За рахунок податків утримуються армія, суд, прокуратура, правоохоронні органи, освіта, культура, медицина, інфраструктура, пенсіонери, особи з інвалідністю, сироти, багатодітні тощо. Таким чином, податки відіграють надважливу роль у житті суспільства, і без них будь-яка держава приречена. А наш священний конституційний обов’язок – сплачувати податки вчасно та в повному обсязі.

Дякую Вам за увагу, Бажаю плідної праці, і Ви досягнете успіху! До нових зустрічей!

Створено з використанням матеріалів www.citizen.in.ua