Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це соловʼїна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Ліна Костенко
Минуло 37 років від дня найбільшої техногенної катастрофи в історії людства.
Українці та увесь світ завжди пам’ятатимуть ту страшну ніч, коли небо над Чорнобилем освітилося радіоактивним вогнем, що відтворював тінь апокаліпсису.
Біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись у той страшний 1986-й…
Ніколи не забудемо неоціненний подвиг тисяч громадян, які віддали своє життя та здоровʼя, врятувавши не лише нашу державу, а й увесь світ від радіаційного забруднення.
Наслідки Чорнобиля виявилися далекосяжними і тривалими.
Страшно усвідомлювати, що через десятиліття рф загрожує мільйонам людей потужною катастрофою, окупувавши Запорізьку АЕС. Історія нічому не навчила країну-терориста. Проте Україна обов’язково переможе, повернувши мир та спокій.
Сьогодні разом із нашими учнями ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм, мужність та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії на ЧАЕС.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом. Згадуємо подвиг тих, хто зберіг життя мільйонам людей у 1986 році, і віримо в тих, хто захищає нашу країну зараз.
Вічна памʼять тим, хто пішов у горнило радіації…