Перейти до вмісту

День пам‘яті жертв Голодоморів

ГОЛОДОМОР

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас — бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

Ніна Виноградська

З метою вшанування пам’яті жертв Голодоморів педагогічним колективом було проведено інформаційно-просвітницькі заходи.

Діти вшанували пам‘ять мільйонів безневинно вбитих людей хвилиною мовчання, поезією та музикою, участю у флешмобі “Свічка пам‘яті”, відвідуванням Національного музею Голодомору – геноциду, покладанням квітів, запаленням лампадок біля скульптурної композиції «Гірка пам’ять дитинства», в центрі якої дівчинка з колосками в руках. 

Я зітхну... Запалю обгорілу свічку.
Помічаю: не замки – твердині, не храми.
Скам'янілий чорнозем, потріскані стіни плачуть.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини, аж немов з кам'яної гори надійшли.
Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»
І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».
Ми пам‘ятаємо!