Топтали мову і душили, Щоб українець онімів. Здавалось, не було вже й сили, Ні пісні доброї, ні слів. Скалічена, принишкла мова. Всі думали, що це вже — крах... Лиш пісня пташки світанкова Її будила у серцях. І мова ніжно розквітала, Приходила у дивні сни. І колискової співала Із першим подихом весни. Ні, наша мова не вмирала, Вона боролася й жила. Як Фенікс — завжди воскресала І до людських сердець ішла. Надія Красоткіна
9 листопада українська громада
відзначає День української писемності та мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.
Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Тарасові Шевченку та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова.
Рідна мова… Вона як дві краплини води схожа на характер людей, які нею розмовляють.
Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.
Мова – це наша свідомість. Мова – це тип мислення. Мова – це стиль думання. Мова – це світогляд.
Мова починається з кожного з нас.
Мова, яка довгі десятиліття утискалася, виганялася з рідного дому, вважалася непотрібною сильними світу цього, все ж вижила і набирає сили, адже вона — душа народу, а душу не можна вбити, доки живі люди.
Понад усе на світі вороги прагнули позбавити український народ його чарівної мови, так як добре знали, що коли нема мови — нема нації, нема народу. Та все ж вона, мов фенікс, піднялася, воскресла з попелу і руйнування і заговорила, загомоніла, заспівала на повний голос.
З нагоди відзначення цього надважливого для України та українців дня у нашій школі було проведено тематичні виховні години, на яких переглядали презентації, виконували інтерактивні вправи, читали українську літературу.
Зусиллями шкільного бібліотекаря Литвин Олени Іванівни для школярів була організована книжкова експозиція «Краса і сила української мови» у вільному бібліотечному просторі.
Творчий учнівський колектив через відеозвернення наголосив про важливість мови в житті кожної людини.
Учні 5-А, 5-В, 6-Б, 8-А класів під проводом вчителя української мови та літератури Заваженко Наталії Миколаївни приєдналися до марафону присвяченому Дню писемності та мови.
Вихованці 7-В класу разом із класним керівником Мосьпан Людмилою Володимирівною взяли участь у флешмобі «Я розмовляю українською» та випустили постер «Мова – серце нації».
Старші школярі долучилися до написання радіодиктанту Національної єдності, який є перевіркою на мислення, пам‘ять, уяву, інтелект, начитаність.
А оспівана у поезіях українських митців солов‘їна прозвучала з ніжністю та трепетом з вуст дорогих вчителів.
Всі оди сьогодні тобі, українська мово!
Ти наша зброя та щит, ДНК нації, душа та серце нашого народу, найцінніший скарб, ланцюжок, який усіх нас єднає, наша сила та натхнення, невичерпне цілюще джерело, святиня та Берегиня українського народу.
Живи! Рости! Процвітай! Наповнюй нас життєдайною силою!
А ми обіцяємо берегти, шанувати, возвеличувати та прославляти тебе усюди й повсякчас!