А он де, під тином, опухла дитина
Голоднеє мре…
І не в однім отім селі, а скрізь на славній Україні…
Т.Г. Шевченко
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця.
Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.
Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!
Полікуймо свічею-зорею День минулий. Згадаймо усіх, Хто любов‘ю живою своєю Поділитися з нами не встиг…
Кожен із нас може долучитися до збережені пам’яті та правди про Голодомор.
У стінах нашої школи класними керівниками було проведено уроки пам‘яті з переглядом відеопрезентацій, спільним обговоренням з учнями наслідків жахливої трагедії, зображенням свічки пам‘яті у дитячих малюнках. Учнівське самоврядування на чолі з педагогом-організатором, наші першокласники, а також вихованці вокального гуртка під керівництвом Вікторії Резнік пропустили біль українського народу через свої серця у своїх щемливих відеороботах.
Щоб ми завжди пам’ятали: якщо не шануватимеш минуле, то не збудуєш майбутнє.
