Любіть українську мову

Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами, сам висихає від спраги.

В. Сухомлинський

Українська мова – це скарб, який передавався з покоління в покоління. В піснях та легендах наші предки поширювали її від роду до роду. Ми любимо свою гарну, співучу мову, цінуємо та пишаємося нею! Шкільне самоврядування та учні молодшої школи, учасники вокального гуртка під керівництвом Резнік Вікторії Вікторівни вітає вас зі святом – Днем української писемності та мови. Вона, як величний Дніпро, увібрала крапельки, струмочки, потічки слів, приказок, думок, текстів, живого спілкування.

НЕ ГОВОРИ: В НАС МОВА СОЛОВ’ЇНА

Бо мова вище, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає.

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так люто ворог б’є.

Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми.

Лише тому, що не пропала мова,

То й ми ще наче люди між людьми.

Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих – не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві –

Стіною стань і мову захисти!

Річ не про те, що мова солов’їна,

Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України,

Космічна нерозгаданість віків.

Микола Лотоцький


Україно, мати, ми твоє майбутнє!

Можна опанувати дві, три, чотири мови. Хоч десять. Та жодна чужа мова не замінить рідної. Бо вона — той місток, що веде до джерел. Можна добре знати чужу мову. Одначе плакати й сміятися, кохати й бачити сни можна тільки рідною.

Пишаймося красою, мелодійністю, багатством рідної української мови! Говорімо нею вишукано, зворушливо, натхненно! Хай в устах наших буде вона щедрою на добрі, лагідні, щирі слова! Хай на цій землі лунає вона чарівною музикою ще багато століть і тисячоліть!
Як кажуть, вустами дитини глаголить істина. Тож дослухаймося до молодшого покоління, майбутнього України, яке через проникливі вірші закликає нас любити, шанувати та берегти рідну мову!