Жива пам‘ять

Сьогодні 80-ті роковини одного з найжахливіших символів Голокосту – масових розстрілів мирного населення в урочищі Бабин Яр у Києві, вчинені нацистами у 1941-1943 роках.

…Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. 
Бабин Яр – це наш спільний біль, насамперед, єврейського та українського народів. Масові розстріли євреїв відбувалися і в інших містах України, але саме Бабин Яр назавжди став символом Катастрофи на пост-радянському просторі.

Трагедія Бабиного Яру – це не тільки фізичне знищення людей, а й спроба стерти пам’ять про них. 
Учні нашої школи на чолі з класними керівниками взяли участь у проведенні  уроку – реквієму, аби вшанувати тих, чиє життя забрали так цинічно і підступно, чия кров пролилася в урочищі, на українській землі…

На уроці пам’яті учні переглянули презентації про трагічні події у Бабиному Яру, виступили із доповідями, посилаючись на документальні свідчення тих, кому дивом вдалося вціліти, а також взяли участь в обговоренні болючих питань, пов‘язаних із кривавими днями розстрілів нацистами мирних людей.

Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам‘ять. Крапку може поставити лише перемога людського розуму та волі.